PIT-2 — це заява працівника, що дозволяє роботодавцю застосовувати неоподатковуваний мінімум доходів при розрахунку авансових платежів. Дізнайтеся, коли його подавати і що змінилося у 2026 році.
Формуляр PIT-2 — один із найбільш часто неправильно зрозумілих кадрових документів: багато працівників не знають, коли його подавати і що станеться, якщо вони цього не зроблять. Тим часом його відсутність означає вищі авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб, які роботодавець утримує щомісяця. У 2026 році діють норми, запроваджені поправками попередніх років, які значно розширили перелік заяв, що подаються працівником. У цій статті пояснюємо, що таке PIT-2, хто може його подати, як працює неоподатковуваний мінімум доходів і на що звертати увагу при наявності кількох джерел доходу.
PIT-2 — це заява, яку подає платник податку — найчастіше працівник — своєму роботодавцю (платнику податку), на підставі якої платник зменшує щомісячний авансовий платіж з податку на доходи фізичних осіб на так звану суму зменшення податку. У 2026 році неоподатковуваний мінімум доходів становить 30 000 зł на рік, що відповідає зменшенню авансового платежу на 300 zł на місяць (1/12 від 3 600 zł). Без поданого PIT-2 роботодавець не має підстав для застосування такого зменшення і утримує вищі авансові платежі. Важливо: формуляр PIT-2 не є річним розрахунком — це виключно розпорядження платнику щодо розміру авансових платежів, що утримуються протягом року.
Заяву PIT-2 може подати будь-яка фізична особа, яка: • працює за трудовим договором, • виконує роботу на підставі договору-доручення або договору про виконання роботи (якщо замовник виступає платником податку), • отримує виплати від ZUS, пенсії або ренти. З 2023 року платник податку може подати заяву PIT-2 одночасно навіть трьом платникам, однак сукупне зменшення не може перевищувати 1/12 суми зменшення податку у кожного з них — або пропорційно: 1/12, 1/24 або 1/36 річної суми. Наприклад, працівник, зайнятий у двох компаніях, може вказати, що перший роботодавець застосовує 1/24, а другий — 1/24, що разом дає повну суму зменшення. Рішення належить працівнику і має відповідати його фактичній податковій ситуації.
Формуляр PIT-2 можна подати в будь-який момент податкового року — не лише при підписанні трудового договору. Роботодавець застосовує зменшення починаючи з місяця, наступного після подання заяви. Це означає, що якщо працівник подасть PIT-2 у березні, платник урахує зменшення авансового платежу лише з квітня. Найпоширеніші ситуації, у яких варто пам'ятати про подання PIT-2: • нове працевлаштування — найкраще до першої виплати заробітної плати, • зміна роботодавця — заява не переходить автоматично, • укладення додаткового договору-доручення — якщо ми хочемо розподілити неоподатковуваний мінімум між платниками, • відкликання раніше поданої заяви — наприклад, при зміні ситуації з доходами. Подана одного разу заява залишається чинною до моменту її зміни або відкликання працівником.
Найбільший ризик помилки виникає при одночасній наявності кількох джерел доходу. Якщо працівник подасть PIT-2 двом роботодавцям, вказавши кожному повну суму зменшення (1/12), він скористається подвійною пільгою протягом року. Наслідок? У річній декларації PIT з'явиться недоплата податку, яку необхідно погасити до кінця квітня. Тому ключовим є свідоме управління заявами: • при одному роботодавці — вказуємо 1/12 суми зменшення (300 zł на місяць), • при двох роботодавцях — розподіляємо, наприклад, 1/24 і 1/24, • при трьох платниках — застосовуємо 1/36 у кожного. У разі сумнівів варто проконсультуватися з бухгалтерією, яка розрахує оптимальний варіант для конкретної ситуації.
З 2023 року діє розширений формуляр PIT-2, який замінив попередній спрощений бланк. Актуальна заява охоплює не лише розпорядження щодо суми зменшення податку, а й інші заяви та клопотання працівника, зокрема: • клопотання про неутримання авансових платежів (наприклад, якщо річний дохід не перевищить неоподатковуваного мінімуму), • заяву про право на відрахування внеску на медичне страхування у визначеному розмірі, • клопотання про розрахунок авансових платежів без застосування 50-відсоткових витрат на отримання доходу, • заяву про користування пільгою для молодих, пільгою на повернення або пільгою для сімей з 4+ дітьми. Формуляр доступний на сайті Міністерства фінансів і може бути заповнений в електронному або паперовому вигляді. Роботодавець зобов'язаний зберігати подані заяви протягом строку, встановленого нормами податкового законодавства.
Подання PIT-2 працівником породжує конкретні обов'язки з боку платника. Роботодавець повинен: 1. Перевірити повноту і правильність поданої заяви. 2. Застосувати зазначене зменшення авансового платежу починаючи з наступного місяця виплати заробітної плати. 3. Зберігати оригінал заяви для потреб податкової перевірки. 4. Враховувати зміни, якщо працівник подасть нову або відкличе попередню заяву. Варто пам'ятати, що роботодавець не несе відповідальності за помилки, що виникли внаслідок недостовірних даних, наданих працівником у заяві — відповідальність лежить на платнику податку. Однак відділ кадрів і розрахунку заробітної плати повинен звертати увагу на очевидні невідповідності, наприклад, коли працівник вказує повну суму зменшення, попри те що в документах видно інше місце роботи.
Формуляр PIT-2 — це позірно простий документ, який при наявності кількох джерел доходу може спричинити чималі труднощі — як для працівника, так і для роботодавця. Правильне управління заявами працівників вимагає знання чинних норм і поточного контролю відомості з нарахування заробітної плати. Якщо ви ведете компанію і хочете мати впевненість, що ваші кадри та розрахунок заробітної плати ведуться відповідно до норм 2026 року, зверніться до Danexis — зателефонуйте за номером +48 780 760 666, напишіть на kontakt@danexis.pl або відвідайте нас у Вроцлаві за адресою вул. Braniborsкa 74.